Vlasenko V. N. The second wave of interwar Ukrainian political emigration in South-Eastern Europe
-
Ukrainian political interwar immigration in to South-East Europe arose after the World War 1 and the Revolution 1917-20. The key figures of its formation became mainly those who landed there in result of the evacuation of the Russian movement Generals Denikin and Vrangel and members of the UPR Army that crossed Romanian border. The second wave emigre is determined through three core phases. This article describes the second wave emigre, taking place in winter-spring 1920. The second wave emigre resulted from the evacuation of 35-45 thousands of Ukrainian nationals mainly from Odessa and Novorossiisk to Turkey, Balkan region, Mediterranean and Northern Africa. Several overturns of General Denikin’s Army pertained the evacuation. The second wave emigre was of highly mobile nature. It is classified with multidirectional flows i.e. re-immigration to he Balkans and Central Europe, repatriation to the UPR, USSR, RSFRR, Poland (Western Galychyna and Volyn), returning to Crimea for joining either the White Army of Wrangel or the UPR Army, and the first wave emigre refugees movement. The refugees laid significant basis for Russian and Ukrainian immigration on the territory of South-West Europe.
-
1. Трощинський В.П. Міжвоєнна українська еміграція в Європі як історичне і соціально-політичне явище / В.П.Трощинський. – К., 1994. – 259 с.2. Наріжний С. Українська еміграція: Культурна праця української еміграції 1919-1939 (матеріали, зібрані С.Наріжним до частини другої) / Симон Наріжний. – К., 1999. – 271 с.
3. Політична історія України. ХХ століття: У 6 т. / Редкол.: І.Ф.Курас (голова) та ін. – К., 2002-2006. – Т.5: Українці за межами УРСР (1918-1940) / Керівник тому В.П.Трощинський. – К., 2003. – 720 с.
4. Піскун В. Політичний вибір української еміграції (20-ті роки ХХ століття) / В.Піскун. – К., 2006. – 672 с.
5. Козлитин В.Д. Русская и украинская эмиграция в Югославии (1919-1945 гг.) / В.Д.Козлитин. – Харьков, 1996. – 476 с.
6. Павленко В. Українсько-болгарські взаємини 1918-1939 рр. / В.Павленко. – К., 1995. – 224 с.
7. Срібняк І. Обеззброєна, але нескорена: Інтернована Армія УНР у таборах Польщі й Румунії (1921-1924 рр.) / І.Срібняк. – К., 1997. – 128 с.
8. Павленко М. Українські військовополонені й інтерновані у таборах Польщі, Чехословаччини та Румунії: ставлення влади і умови перебування (1919-1924 рр.) / М.Павленко. – К., 1999. – 352 с.
9. Срібняк І.В. Українці на чужині. Полонені та інтерновані вояки-українці в країнах Центральної та Південно-Східної Європи: становище, організація, культурно-просвітницька діяльність (1919-1924 рр.) / І.В.Срібняк. – К., 2000. – 280 с.
10. Сидоренко Н.М. Національно-духовне самоствердження: У 3 ч. – Ч.2: Преса інтернованих українців та цивільної еміграції (Чехія, Польща, Румунія, Єгипет, 1919-1924 рр.) / Н.Сидоренко. – К., 2000. – 262 с.
11. Раев М. Россия за рубежом: История культуры русской эмиграции. 1919-1939 / М.Раев. – М., 1994. – С.30-36.
12. Ершов В.Ф. Российское военно-политическое зарубежье в 1918-1945 гг. / В.Ф.Ершов. – М., 2000. – С.9-11.
13. Йованович М. Обзор переселения русских беженцев на Балканы / М.Йованович // Русский исход. – СПб., 2004. – С.165-200.
14. Пивовар Е.И. Российское зарубежье: социально-исторический феномен, роль и место в культурно-историческом наследии / Е.И.Пивовар. – М., 2008. – С.76.
15. Бочарова З.С. Российское зарубежье 1920-1930-х гг. как феномен отечественной истории / З.С.Бочарова. – М., 2011. – С.47.
16. Даскалов Д. Бялата емиграция в България / Д.Даскалов. – София, 1997. – 181 с.
17. Кьосева Ц. България и руската емиграция 20-те – 50-те години на ХХ в. / Ц.Кьосева. – София, 2002. – 592 с.
18. Спасов Л. България и южнорусские правителства на Деникин и Врангел / Л.Спасов // Исторически преглед. – София, 1990. – Кн.2. – С.3-19.
19. Јовановић М. Досељавање руских избеглица у Краљевину СХС 1919-1924 / М.Јовановић. – Београд, 1996. – 390 с.
20. Варнек П. Эвакуация Одессы Добровольческой армией в 1920 году / П.Варнек // Флот в Белой борьбе. – М., 2002. – С.122-136.
21. Косик В.И. Из истории начала российской эмиграции / В.И.Косик // Славяноведение. – М., 1992. – №4. – С.4-6.
22. Штейнман Ф. Отступление от Одессы (январь 1920 г.) / Ф.Штейнман // Архив русской революции. – Берлин, 1921. – Т.2. – С.87-97.
23. Варнек П. У берегов Кавказа в 1920 году / П.Варнек // Флот в Белой борьбе. – М., 2002. – С.178-213. Зауважимо, що автор не виключає того, що козаки були евакуйовані не з Новоросійська, а тижнем пізніше з Туапсе.
24. Ипполитов С.С. Российская эмиграция в Константинополе в начале 1920-х годов / С.С.Ипполитов, С.В.Карпенко, Е.И.Пивовар // Отечественная история. – М., 1993. – №5. – С.75-85.
25. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі – ЦДАВОВУ), ф.3696, оп.2, спр.352.
26. Національний архів Чеської Республіки, ф.”Український музей в Празі”, інв. №289.
27. З життя українських біженців в Єгипті // Громадський вісник. – Прага, 1921. – №1. – С.6.
28. Панайотов П. Руските емігранти в България и движението сред тях за връщане в Съветска Русия (1920-1923 г.) / П.Панайотов // Исторически преглед. – София, 1963. – Кн.5. – С.34-61.
29. Мельцер Д.Б. Советско-болгарские отношения (1917-1935 гг.) / Д.Б.Мельцер. – Минск, 1975. – 224 с.
30. Про перипетії евакуації у січні-лютому 1920 р. з Одеси до Варни, а далі через Софію, Цариброд, Пірот, Ніш до Белграда йдеться у щоденнику Дмитра Васильовича Скринченка (1874-1947), який у 1913-1919 рр. жив у Києві, де працював у реакціях місцевих видань “Киевлянин” та “Киев”. У КСХС був викладачем сербської гімназії у м.Нові Сад, членом кількох російських емігрантських громадських організацій. Див.: Эмигрантский дневник Д.В. Скрынченко / Вступ. слово В.Б.Колмакова; комментарии А.Б.Арсеньева, В.Б.Колмакова, В.А.Скрынченко // Славянский альманах 2008. – М., 2009. – С.355-371.
31. ЦДАВОВУ, ф.3696, оп.2, спр.308.
32. Симон Петлюра та його родина. До 70-річчя його трагічної загибелі: Документи і матеріали. – К., 1996. – 319 с.
33. ЦДАВОВУ, ф.3696, оп.2, спр.355.
34. Советско-болгарские отношения и связи: документы и материалы. – Т.1: Ноябрь 1917 – ноябрь 1944. – М., 1976. – 542 с.
35. Панайотов П. Българо-съветски отношения и връзки 1917-1923 / П.Панайотов. – София, 1982. – 292 с.
36. Сабенникова И.В. Российская эмиграция (1917-1939): сравнительно-типологическое исследование / И.В.Сабенникова. – Тверь, 2002. – 431 с.
37. Павленко В. Дипломатична місія Української Народної Республіки (1918-1920 рр.) / В.Павленко // Український історичний журнал. – К., 1992. – №12. – С.18-31.
38. Миронова Е.М. Дипломатическая поддержка формирования колонии русских беженцев в Королевстве сербов, хорватов и словенцев (1917-1922) / Е.М.Миронова // Русский исход. – СПб., 2004. – С.201-244.
39. Правила о выдаче ссуд русским беженцам // Русская газета. – Белград, 1920. – №23 (4 июня). – С.2.
40. Більш детально про організацію допомоги біженцям в КСХС з боку місцевої влади та російських організацій див.: Козлитин В.Д. Российская эмиграция в Королевстве сербов, хорватов и словенцев (1919-1923) / В.Д.Козлитин // Славяноведение. – М., 1992. – №4. – С.7-19.
41. Приказы Российского военного агента в Королевстве СХС // Русская газета. – Белград, 1920. – №24 (5 июня). – С.1.
42. ЦДАВОВУ, ф.4465, оп.1, спр.600.
43. Чайка К. Український Червоний Хрест за кордоном / К.Чайка // Воля. – Відень, 1920. – Т.IV. – Ч.10. – С.482-486.
44. Государственный архив Российской Федерации, ф.Р-5680, оп.1, д.65.
45. ЦДАВОВУ, ф.3696, оп.2, спр.11.
46. ЦДАВОВУ, ф.3696, оп.1, спр.7.
47. Власенко В. Невідомі листи Костя Мацієвича до Симона Петлюри 1920 р. / В.Власенко // Пам’ятки: Археографічний щорічник. – К., 2008. – Т.9. – С.83-110.
48. ЦДАВОВУ, ф.3696, оп.2, спр.562.
- Ukrainian political interwar immigration, South-East Europe
- Download full version